Мешканці країн Центральної та Східної Європи звикли до банківських послуг

Барометр настроїв щодо заощаджень та інвестування в країнах Центральної та Східної Європи

Відень, 14 січня

  • Зберігати гроші вже не так просто як раніше

  • Найважливіший критерій: Люди обирають надійність на противагу ризику

  • Заощадження на «чорний день» та для дітей досі актуальні

  • Інтерес до заощаджень у цінних паперах постійно перебуває на низькому рівні

У центральноєвропейських країнах, що є членами ЄС, четверо з п’яти жителів користуються послугами фінансових установ; тоді як у країнах південно-східної Європи таких лише половина. Такими є результати дослідження, яке GfK здійснила в 14 країнах Центральної та Східної Європи. «В Австрії майже кожна особа старша 15 років має ділові зв’язки з фінансовими інституціями. У Центральній та Східній Європі існують великі розбіжності між країнами в цій сфері», – говорить Олександр Це, голова дослідження фінансових ринків GfK у країнах ЦСЄ.

У Словенії 100% населення у віці понад 15 років користуються послугами фінансових установ. За Словенією слідує Словаччина, Чехія, Хорватія, Україна та Угорщина з понад 80% та Боснія і Герцеговина, Росія та Сербія з понад 70%.

У деяких групах (серед людей з постійною зайнятістю у віці 20 – 50 років) цей показник зростає, тоді як у групі молоді (до 19 років) та старших людей (понад 60 років) ситуація значно не змінюється.

Банківські послуги –кількість поточних рахунків зросла

Користування банківськими послугами суттєво змінилося. Найпопулярнішим продуктом є банківський рахунок. Порівняно з іншими послугами кількість людей, котрі користуються банківськими рахунками, зросла переважно протягом останніх років. Проте це значно менше у порівнянні з Австрією та іншими західноєвропейськими країнами.

Можливості заощадити – зберігати гроші вже не так просто як раніше

Загальною рисою розвитку в країнах ЦСЄ останніми роками, відповідно до досліджень GfK, було поширення нових інформаційних та комунікаційних технологій на зразок мобільного зв’язку та Інтернет. Кількість користувачів Інтернет у деяких країнах ЄС вища, ніж у південній Європі. Використання можливостей сучасного ринку послуг також стає дедалі важливішою. Це можна прослідкувати за кількістю охочих заощаджувати та інвестувати. Проте, таке ставлення до заощаджень та інвестицій суттєво змінилося.

Лише в Австрії 4 з 10 людей визнають, що мають можливість заощадити певні кошти протягом наступних 12 місяців. У решті країн ЦСЄ можливість та бажання заощаджувати суттєво знизилися у 2009 році. У Болгарії, наприклад, тільки 6% мають можливість заощаджувати, тоді як чверть хорватського населення готова робити заощадження та інвестувати вже протягом наступних 12 місяців. В цілому можна зробити висновок, що там, де люди мають гроші, вони радше їх витратять, аніж заощадять чи інвестують. На думку Олександра Це: «Це явний наслідок фінансової кризи 2009 року, який вплинув на мешканців ЦСЄ».

Привабливі способи для заощаджень та інвестицій – мотиви заощаджувати

Банківські продукти для заощаджень посідають другу сходинку за популярністю після поточних банківських рахунків. Одночасно громадяни різних країн називають однакові причини робити заощадження.

Спільним мотивом для усіх країн є «заощадження на «чорний день», завдяки яким можна покрити щоденні витрати (з можливим щоденним доступом), якщо пральна машина не працює, якщо зламалося авто. По-друге, заощаджуються кошти для дітей (наприклад, на освіту).

Спільними також можна назвати мотиви «Заощадження на старість», «на майбутнє», а також «на відпочинок». В цьому аспекті розвинені ринки не відрізняються від тих, що розвиваються.

У багатьох країнах сьогодні важливість заощаджень майже нульова, оскільки є мало можливостей накопичити гроші. В результаті вподобання стосовно різноманітних послуг із заощадження та інвестування також підпало під вплив цієї тенденції. Проте у 2009 є одна спільна риса для усіх країн: люди надають перевагу надійності, аніж ризику.

Тому не дивно, що у багатьох країнах люди користуються простими та прозорими способами заощаджувати, наприклад, купують нерухомість чи кладуть гроші на строковий депозит.

У кількох країнах люди досі зберігають гроші вдома. У більшості країн довіра до фінансового ринку є на дуже низькому рівні.

Інтерес до заощаджень у цінних паперах постійно перебуває на низькому рівні

Іншою важливою особливістю 2009 року є втрата довіри до альтернативних та сучасніших способів заощадити та інвестувати. Інтерес до цінних паперів вважали надзвичайно важливим фактором для найближчого розвитку фінансових послуг, проте, цей розвиток зупинився через кризу. Незважаючи на збільшення інтересу до альтернативних джерел інвестування протягом останніх років, інтерес вкладати гроші в акції, облігації та інші цінні папери значно знизився. Експерт GfK Олександр Це робить висновок: «Фактом є те, що зараз жодна особа з ЦСЄ не зацікавлена у сучасних та ризикованіших можливостях інвестування».

З середини дев’яностих GfK GfK проводить регулярні дослідження фінансових ринків у деяких країнах ЦСЄ. Так званий Financial Market Data Service (FMDS®) визначає фінансову поведінку населення у широкій перспективі.

Контактна особа

Alexander Zeh
Finance Research
GfK Austria
Tel  +43 (0)1 71710-228
Fax  +43 (0)1 71710-189
alexander.zeh@gfk.com 

Bookmark and Share

Слідкуйте за нами на Twitter

Twitter Logo 50x12 Слідкуйте за нашими новинами на http://twitter.com/gfk_ua